думав вопшето на Памуккале піти, але Гарі розказав про Афродизіас. автостоп був ніочінь, тому получився Афродизіас
рибкі і учоний
бик при вході в музей
мозаїка якато у музеї
тьотя Люда Афродисійська. не помню хто вони там зображені, не записував
хлопчик та глист
дєвочкамальчік та сова
Маруся Чурай. отаких похожих ми в художкі малювали. це мабуть як образєц красоти щітається
Валєра патамушто насрав под забором
тілєга про Афродісійських жидів
Сатир трима малого Діоніса (серйозно)
Іван Васильович та Маргарита Анатоліївна на прогулянці. мармур
тьотя Люба з сусіднього села
етнос Боспорон. це вони створювали портрети народів. і так вони бачили боспорян, тобто предків учасник Цюрюпинсьцівчан
пояснювальна записка до попередньої фоти
Марія Іванівна грудьми захищає Петра Валентиновича від оскаженілого Герокакла
Пегас
трансплантологія реінкарнації
саля в пляні
три грації
оказується у древній Еладі теж були рукожопі…
посуд
маска вроді
Зоя Павлівна, викладачка української мови та літератури
вийшов з музею
всюдисучі британські пенсіонери (а може американські, не помню)
цікава етимологія слова “калона”. воно походе од слова “кал”. адже сегменти колони візуально нагадують саме кал. слід зазначити, що калону придумав Клітогер у 8 столітті до н.е., розглядаючи кал своєї коханої, Діоніс.
назва цього архітектурного елементу мені не відома…
велика колонна зала Миколаївської обласної філармонії
басейни кажись. в них були великі громадські басейни
тожи остатки басейну, чи ванни як вони їх там називали..
осьо трошки краще зберігся
не помню. вроді храм Артеміди тут мав бути територіально дєто..
вроді храм Афродіти, не помню…
Стадіон. 270 на 60 метрів. пише шо один з найбільших і найкраще збережених.
один з двох чорних чи як їхтам входів на стадіон. шо інтересно сразу під стадіоном з одного боку розпахане поле
Ісус Хрістос амінь
🙂
це вроді вхід до храму Афродіти, теж не помню точно
откудо єсть пошол трізуб
мозаїки по дорозі з музею
на кінекць оставив тіатр, но сказала тьотя ухаді, ми закриваімся