Частина перша: зі Стамбулу до дето між Ізмітом та Болу
це той самий Таксім. а ззаду, я так розумію, той самий парк через який весь срач. може і помиляюсь, але я інших парків там не бачив..
ми наш, ми новий мір построім
Таксімська вуличка з моїм хостелом. Ідемо з поліцейськими (я не думав іти в поліцію, но Халіл сказав, що якшо тебе пограбували, то треба йти у поліцію). я подумав, що це теж цікавий досвід. я колись почув, що поліцейсткі всюди однакові. я думаю це правда. в усякому разі ці оказались шлангами. тіки час потратив через цих ідіотів та на весілля не попав
цю фотку я зробив через слово “перук”
рис зі шпинатом. або як кажуть у Кенії: валі на мчіча. такоє. ніочінь
їду назад на Сабіху стопом, бо Сабіха недалеко од траси. Стадіон Бешикташ
бум-бум
це – історичний Стамбул. зправа – вхід у Золотий ріг, попереду – у Мармурове море, а зліва видно шматочок Азії
Троєщина
роздубова Троєщини
різкий рух
ніасіліла
нарешті виїжджаю
десь біля Деринче – сюди приходить паром Іллічівська
Ізміт
пора шукать місце для сну..