Керченський цвинтар

Щоб зрозуміти, що Крим – ісконно русская зємля, треба сходити на цвинтар. там досить легко провести перепис населення.

Знов виключили воду, поремонтне прибирання стало неможливе, пішов подивитись на цвинтар керченський. якщо йти зцентра по Мірошника вгору, то там буде цвинтар.

зразу по переході через залізничну колію починається цвинтар. алея до військового цвинтаря

вхід

“Здесь похоронены Варакуша и 5 неизвестных воина”. а за цєю могилою видко дві чи три свіжі. Може, це захисники Новоросії?

Воинам подземного гарнизона Аджимушкайских каменоломен. Солдат засовує собою жінку і дітей. шото помінялосьз тих пір в красной арміі..

військовий цвинтар відгороджений від цивільного високим парканом. обійшов, зайшов у першу дірку. це перша могилка на моєму шляху. прізвище -Левченко.

старенькі могилки

типовий керченський старий надгробок. неясно, чи він впав, чи це по типу давніх склепів, ним накривали могилу.

прівєт, рібята.

ще один типовий рускій: Тягнирядно. Взагалі, по моїм спостереженням більше половини прізвищ українські. це не рахуючи єврейських та інших. татарських, до речі не пам’ятаю. чи повністю всіх депортували, чи в них свій якийсь цвинтар був.. хоча я був у відносно невеликому секторі..

красіва каліграфія. шо за мова – непойняв.. грузинська мабуть чи вірменська.

ще старі плити

монумент якийсь

табличка на монументі. слава радянським партизанам.

Соломон Моісеєвич! оно вам нада? (било). таблички, до речі, досить свіжі. може і після окупації вже реваншисти повішали. оце вліпив цю фоту і подумав шо нада навідаться у Комсомольський парк де пам’ятник жертвам красного террору. може, і нема вже ніякого пам’ятника..

тут у паркані з’явилась величезна прогалина і чудовий вид на міький смітник (який я не планував відвідувати і навіть не знав де він є)

дари ланів

де-не-де відбувається повільний процес горіння. запах, конешно, вражаючий. аж голова трошки заболіла

а це, кажись, цегельний завод

є такий вираз “срати цеглою”

мільйон брикетів сіна біля цегельного заводу