це Ебрю Гюндеш. вона заміжня за азерком. а, це я в машині Адама. Адам не любить іранців, за те шо вони дуже релігійні і любить руських дєвочєк, вміє сказать “за тєбя люблю, за тєбя умру”. гарний хлопець.
Адам багато палить. палити шкідливо, як видко з цьої фотки
це місцева кіріккалійська газета. всередині чорно-біла
це загальнонаціональна жовта
в цього хлопця гарне ім’я – Азер Буль-Буль
середня Турція
скульптурна група на в’їзді в Амасію. Адам все казав шоб я шото фоткав, так і не пойняв шо..
молоді мусульманки Амасії
Амасія. зліва було красіве скеляне місто
Амасія кіразі – кіразі – черешня
м’ясо, м’ясо і ще раз м’ясо!!!
ніасіліла
м’ясо та сигарети
лупаймо ту скалу
кольори красиві
це Kılıçkaya Barajı – кілічкая гребля
туалет без кружки, але зі шлангом
з’їхали з основної траси
приїхали у Байбурт, Адам сказав, що його машина – то готель, я спав на другій полці. машина по-турецьки буде машина. а це я проснувся
з Адамом ми попрощались, це снігові вершини дето на схід від Байбурта. фотік здох
це Чороха. красива річка і долина гарна, багато будують гребель
якесь село біля річки, забув як називається кладка без розчину
все фотік здох, це я змалював своє відображення у аеропорту Батумі. Грузія мені не понравилась -говно, от сразу після війни було гарно