на Опук

вид на мис-гору Опук з берега у селі Киз Авул

це каучсьорфер Сергій, який мене надихнув все-таки сходити на Опук. Родився в Донецькій області, у дитинстві переїхав у давнє фінське місто Твер, працює в управляющєй компаніі (організація, яка курує розкрадання коштів) ЖКГ, активно досліджує Правий Сектор, УНСО та інші праворадикальні організації України, від політичного життя Росії відмежовується, карочі хрестоматійний росіянин.

акула на свахілі буде “папа”. папа венгі ні вавіндаї ванаокула самакі на ваніяма венгіне ва бахаріні.

Русланд цу комен

ерозійні соплі

Русланд цу комен цвай

ерозія кліфу швидко сильно

мертвий дельфін

тут ще неправильні кольори не підчистили

Опукский природный заповедник. Перший знак

знак нескінченність

розграбоване поховання на східному схилі Опука з видом на Такіль

їжачок

красіві квіточки

якась архаїчна рослинка

дощ веселка

скелі східного Опука

захід сонця

равлик

руїни Кімерикіону

іще

Опукські схили

таких розламів є чимало. мабуть були тут серйозні землетруси чи ше яка тектонічна хєрня..

Опукське плато. три структури колом накиданого каміння сучасні наче, може військові..

слава Ісу!

красіве Кояське озеро. ззаду – шматок Узунларського

ранок наступного дня. обрив і там така класна скеляста улоговина, заповнена популяцією пташок, шпаків рожевих я так розумію

отото

каменюччя опукське

якісь будівлі, прикордонників чи шо..

це вже західні скелі Опука

Елькен-кая, Скелі кораблі оно в морі

ще раз Кояське озеро. за що я люблю солоні озера, так це за те, що в них, на відміну від прісних, гівно справді не тоне.

середзем’я

вид на Опук зі сторони Мар’ївки

власне Мар’ївка

залишки українського прапора на дрючку

шпаклівка класна на магазині у Яниш-Такілі

для чого сільській автобусній зупинці півметровий бетонний дах я так і не зрозумів…

Россія ждьот твою волю дружок. зупинка на Аршинцево, Керч