На Каралар

Кара – чорний, лар – закінчення множини. поїхали прибирати Караларський заповідник

DSC09229

причонгар’я. початок прибирання. от шо новини роблять з людиною. не причонгарря, а причокраччя

DSC09233

Чокрак – озеро бруду

DSC09238

поки не начали калатахати воду вона має червоний колір – мабуть від ґрунту багатого на залізо

DSC09243

сміттєзбірники

DSC09248

цвіточки і гілочки лоху

DSC09251

вид з Богатубе на мис Зюк. зліва – Чокракська бухта, зправа – шмат Чокраку

DSC09255

цвіточки

DSC09256

дядя каже 78 отаких бухточок на Караларах од Богатубе до Чегене

DSC09258

цвіточки

DSC09264

цвіточки

DSC09269

берег в сторону Чегене

DSC09273

розкопки боспорської хори (селухі)

DSC09278

дикий мак хрестиком

DSC09283

дикий мак на будяк

DSC09285

цвіточки

DSC09290

цвіточки

DSC09292

древній колодязь (апдейтід)

DSC09294

дикий тюльпан

DSC09312

дикі собачки. бузкові і жовта позаду

DSC09316

цвіточки травка

DSC09318

цвіточки травка

DSC09329

школярі на тюльпановій галявині

DSC09330

дикий жовтий

DSC09334

Цвіте терен, цвіте терен,
Листя опадає,
Хто в любові не знається,
Той горя не знає.

This entry was posted in Подорожі, Природа, Рослини, Суспільство and tagged , . Bookmark the permalink.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *